середа, 17 вересня 2014 р.
неділя, 24 серпня 2014 р.
Будівництво каплиці Святого Миколая Чудотворця
Ігумен Миколай висловлює щиру подяку у допомозі будівництва каплиці Сятого Миколая Чудотворця родині з Австріїї (пані Анжелі та її чоловіку Іоганесу) та бажає їм довгих років життя у мирі та злагоді. Нехай Господь Всемилостивий щедро віддячить Вам за Вашу пожертву, і справдяться на Вас Його слова: «Прийдіть, благословенні Отця Мого,… те, що ви зробили одному з моїх цих, те ви Мені зробили» (Мф. 25:34-40).
|
|
|
|
|
|
|
|
пʼятниця, 8 серпня 2014 р.
четвер, 15 травня 2014 р.
Хто такі монахи?
Черне́ць, черни́ця, ченці́, черне́цтво (від носіння чорного одягу), також монах, монахиня (від грец. μοναχός «одинак, самітник, пустельник») — християнин, який відповідно до обітниці веде аскетичне життя або в рамках чернечого згромадження, або на самоті. Ченці мешкають у монастирях, пустелях, лаврах. Священики в чернецтві — чорне священство. На відміну від одружених священиків — білого священства. Чернець і священик — два різні поняття.
Синонімом слова «чернець» виступає також старослов'янське слово чоловічого роду «инокъ» («инока», «рос. инокиня» жіночого роду; «иночество» множина). Від інших відмінна людина «інший» (один єдиний, відособлений, відлюдник); «инокий» (інакше повинен вести своє життя відрізняючись від світської поведінки). У найзагальнішому сенсі — людина, яка веде самотнє життя і отже свідомо обмежує себе, з певною метою, наприклад щоб досягти певного духовного стану.
В християнстві першими монахами були люди, які хотіли вести більш благочестивий спосіб життя у порівнянні з іншими людьми і заради цього відмовлялись від світського життя, усамітнювалися. З часом вони стали об'єднуватися у монастирі — спільноти монахів.
Традиція вважає засновниками християнського чернецтва єгипетських подвижників святих Антонія Великого і Пахомія Великого. На Русі засновниками чернецтва вважають преподобних Антонія і Феодосія Печерських, які створили в XI ст. Києво-Печерський монастир. Формування чернецтва Київської Русі відбувалося під впливом вчення ченців Василя Великого і Феодора Студита. Що безперечно вплинуло на подальший розвиток християнства сучасних Білорусі, України та Росії.
Монах приймає обітниці «безсрібності» (відмова від особистої власності), цнотливості (безшлюбності), слухняності (абсолютного підпорядкування Статуту і монастирської влади, повної відмови від власної волі). Монахи одного монастиря називаються братією. І мають три ступені: рясофор, малосхимник, великосхимник (ангельський образ, схимонах). Одяг у православних ченців чорний — символ відмови від світського і скорботи. Прийняття у монашество відбувається в урочистому обряді (Чині) постригу (приймаються обітниці, що супроводжується постригом волосся в знак служіння Богу). З чернецтва формується вище керівництво Церкви — єпископат.
Синонімом слова «чернець» виступає також старослов'янське слово чоловічого роду «инокъ» («инока», «рос. инокиня» жіночого роду; «иночество» множина). Від інших відмінна людина «інший» (один єдиний, відособлений, відлюдник); «инокий» (інакше повинен вести своє життя відрізняючись від світської поведінки). У найзагальнішому сенсі — людина, яка веде самотнє життя і отже свідомо обмежує себе, з певною метою, наприклад щоб досягти певного духовного стану.
В християнстві першими монахами були люди, які хотіли вести більш благочестивий спосіб життя у порівнянні з іншими людьми і заради цього відмовлялись від світського життя, усамітнювалися. З часом вони стали об'єднуватися у монастирі — спільноти монахів.
Традиція вважає засновниками християнського чернецтва єгипетських подвижників святих Антонія Великого і Пахомія Великого. На Русі засновниками чернецтва вважають преподобних Антонія і Феодосія Печерських, які створили в XI ст. Києво-Печерський монастир. Формування чернецтва Київської Русі відбувалося під впливом вчення ченців Василя Великого і Феодора Студита. Що безперечно вплинуло на подальший розвиток християнства сучасних Білорусі, України та Росії.
Монах приймає обітниці «безсрібності» (відмова від особистої власності), цнотливості (безшлюбності), слухняності (абсолютного підпорядкування Статуту і монастирської влади, повної відмови від власної волі). Монахи одного монастиря називаються братією. І мають три ступені: рясофор, малосхимник, великосхимник (ангельський образ, схимонах). Одяг у православних ченців чорний — символ відмови від світського і скорботи. Прийняття у монашество відбувається в урочистому обряді (Чині) постригу (приймаються обітниці, що супроводжується постригом волосся в знак служіння Богу). З чернецтва формується вище керівництво Церкви — єпископат.
Миколай Гнатюк - Монахи
середа, 14 травня 2014 р.
День народження ігумена Миколая
14.05.2014 року ігумен Миколай святкує своє День народження!
Великий дар Господь Вам зволив дати-
Пастерем поставив між людьми,
І владу дав, щоб нам гріхи прощати,
Нас всіх вчинити Божими дітьми.
На Ваше слово сам Спаситель з неба
Невидимо приходить на престіл
І Тілом-Кров'ю наші душі кормить
Із ваших рук в Літургії святій.
Із ваших уст Він нас навчає віри,
І Божих правд і правого життя
В трудних часах хоронить від зневіри,
Проводить всіх до вічного життя.
Тож хай Господь Вам щедро помагає,
Продовжить вік,примножить своїх ласк.
Нехай любові з неба посилає
Сьогодні, завтра і повсякчас!
П.С. Вітають близькі друзі!
П.С. Вітають близькі друзі!
субота, 10 травня 2014 р.
пʼятниця, 9 травня 2014 р.
вівторок, 1 квітня 2014 р.
Освячення Хреста на місці майбутнього храму
23 листопада 2013 року Божого у с.Тулуків, Снятинського р-ну, Івано-Франківської обл., було освячено Хрест та місце майбутнього будівництва храму УПЦ КП на честь Всіх святих землі Української. Чин освячення Хреста на місці майбутнього храму очолив Снятинський благочинний протоієрей Михайло Марусяк. Отцю-декану співслужив настоятель новоствореної парафії ігумен Миколай (Бузенко) і понад два десятки священиків Снятинського деканату.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Село Тулуків - одне із небагатьох населених пунктів Снятинського району, у якому від початку 90-х років минулого століття не було зареєстрованої громади УПЦ КП (тут функціонує лише громада УГКЦ). І ось лише цього року з благословення Митрополита Івано-Франківського і Галицького Іоасафа і стараннями ігумена Миколая було зареєстровано громаду Київського Патріархату і придбано необладнане приміщення (щоправда, в аварійному стані) і земельну ділянку, на якій згодом з Божою допомогою постане новий храм та Скит монаший.
Підписатися на:
Дописи (Atom)








































